Рубрика

Ізотермічні й пасажирські вагони

Ізотермічні вагони. За способом забезпечення в кузові певного температурного режиму ізотермічні вагони діляться на дві групи: з машинним охолодженням (рефрижераторні) і льодосоляним. Як приладів опалення в зимовий період у першому випадку використовуються електричні печі, а в другому печі сухоповітряної дії, що працюють на твердому паливі.

В 80 роках вагонобудіва промисловість будувала тільки рефрижераторні вагони. Вони можуть бути автономними або сформовані в секції.

Автономний рефрижераторний вагон обладнаний автоматизованої дизель-генераторної установкою, що виробляє електроенергію для живлення холодильних і опалювальних приладів. П'ятивагонна секція складається з чотирьох вантажних вагонів і одного вагона-дізель-електростанції зі службовим відділенням для обслуговуючого персоналу. Двонадцятивагонна секція включає в себе десять вантажних вагонів-холодильників, один вагон-машинне відділення і один вагон-електростанцію зі службовим відділенням.

Ізотермічні вагони з льодосоляним охолодженням будували з розташуванням приладів охолодження в торцевих стін (пристінне) і на стелі (кришки).

Різновидом ізотермічних є вагони для перевезення фруктів, молока (в бідонах), живої риби.

Двухвагонна рефрижераторна секція досвідчена, призначена для перевезення прісноводної живої риби при температурах від-50. до +40С. При цьому температура води, в якій знаходиться риба, не перевищує 2-4С.

Вагон-дизель-електростанція повністю ідентичний іншим вагонів п'ятивагонної секції, а кузов вантажного вагона максимально уніфікований.

 

Пасажирські вагони. Для них характерні наступні основні техніко-економічні характеристики: кількість посадкових місць або кількість місць для лежання; тара вагона; максимальне навантаження на вісь. Кількість жорстких, напівм'яких і м'яких місць для лежання в суцільнометалевих пасажирських вагонах буває від 16 до 58 залежно від типу і дальності проходження вагонів. Кількість диванів для сидіння коливається від 87 до 36 згідно типу вагонів.

Українська